Урок
1
Тема.
Вступ
Мета: ознайомити
учнів із завданням і структурою курсу «Історія України» у 8 класі, його
хронологічними межами та періодизацією, змістом та побудовою підручника,
атласів, робочих зошитів, додатковою навчальною та енциклопедичною літературою,
електронними та Інтернет-ресурсами; визначити форми організації навчальної
діяльності учнів на заняттях курсу, ознайомити з критеріями та засадами
тематичного, семестрового й річного оцінювання; охарактеризувати становище
українських земель у складі різних держав у
XVI ст.
Обладнання: підручник,
карта.
Тип
уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані
результати
Після
цього уроку учні зможуть:
•
визначати хронологічні межі та періодизацію цього етапу в історії України;
показувати на карті територіальні зміни українських земель у складі різних
держав у XVI ст.;
•
характеризувати зміст та процеси, що відбувалися в цей період;
•
використовувати методичний апарат підручника з історії України для 8 класу;
•
опанувати методи пошуку потрібної інформації з додаткових джерел.
Хід уроку
І.
Мотивація навчальної діяльності
У ч
и т е л ь. У 7-му класі ви вивчали історію України у період Середньовіччя.
Бесіда
за запитаннями
2. Покажіть на карті
територію Київської Русі?
3. Що вам відомо про цю
державу?
4. Якими подіями закінчилось
вивчення нами історії цього періоду?
Разом
з учнями починаємо створювати лінію часу.
Перша половина XVI ст.
|
Друга половина XVI ст.
|
Кінець XVIII ст.
|
Початок ХХ ст.
|
|
Середньовічна історія
|
Нова історія
|
Період, що виділений сірим,
будемо вивчати у 8-му класі.
ІІ .
Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
У ч
и т е л ь. Що собою являє історія України
пізнього Середньовіччя та Нового часу? Щодо цього існують різні точки зору.
Деякі вчені ділять цей період на два етапи —
козаччини та імперський.
Дехто
вважає зору, що ці етапи відносяться до іншого періоду — нової історії України.
Ми з
вами будемо вчити історію України у 8 класі за
такими темами:
•
Тема 3. Початок Національно-визвольної війни
українського народу середини XVIIст. Відродження Української
держави. (7 год.)
Робота
з картою
• У
складі яких держав перебували українські землі наприкінці ХV — у першій
половині XVI ст.? Які саме землі? Покажіть їх на карті.
У ч
и т е л ь. У першій половині XVI ст. українські
землі перебували у складі Великого князівства Литовського (Київщина,
Переяславщина, частина Волині і Поділля), Польщі (Галичина), Молдавії (Буковина
і Покуття, які згодом були захоплені Туреччиною), Туреччини (Нижня
Наддніпрянщина і Крим входили до Кримського ханства, що було за-
лежним
від Туреччини), Угорщини (Закарпаття), Московської держави (Чернігово-Сіверські
землі).
Як
ми бачимо, більшість українських земель перебували
у складі Великого князівства Литовського. Наприкінці XV — у першій половині
XVI ст. Литва змінює свою політику щодо
українських земель: вони позбавляються автономії, переходять під управління
урядників Великого князя.
Робота
з підручником
Звертаємось
до рубрик підручника. Виділяємо головні їх особливості на прикладі одного
параграфа. Учні виписують основні рубрики підручника в зошит.
Знайомимо
учнів з додатковою навчальною літературою, історичними атласами та робочими
зошитами, пропонуємо приклади роботи з ними.
Для
характеристики учнівської діяльності на уроках знайомимо учнів з видами робіт:
1.
Відповідь на усні питання.
2.
Відповідь на письмові завдання і запитання.
3.
Виконання домашніх завдань є обов’язковим.
4.
Виконання тестових завдань.
5.
Участь у дидактичних іграх.
Учні
знайомляться з критеріями навчальних досягнень учнів під час проведення уроків.
Оцінювання
навчальних досягнень учнів з історії
Рівні
навчальних
досягнень
|
Бали
|
Критерії
навчальних досягнень учнів
|
І.
Початковий
|
1
|
Учень
може назвати одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні
об’єкти
|
2
|
Учень називає декілька подій, дат, історичних
постатей або історико-географічних об’єктів;вибирає правильний варіант
відповіді з двох запропонованих (на рівні «так–ні»); має загальне уявлення про лічбу часу в історії, визначає
послідовність подій (на рівні «раніше–пізніше»)
|
|
3
|
Учень
може двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи
постать; упізнати історичну подію,постать за описом; співвіднести рік зі століттям,
століття — з тисячоліттям (на рівні «так — ні»); має загальне уявлення про історичну карту
|
|
ІІ.
Середній
|
4
|
Учень може репродуктивно відтворити (у межах
чотирьох -шести простих речень) частину
навчального матеріалу теми,
дати визначення історичних термінів, поданих у тексті підручника або
вчителем; назвати одну-дві основні дати;
показати на карті історико-географічний об’єкт
|
5
|
Учень
може відтворити основний зміст навчальної теми,
відповідаючи на запитання вчителя;
визначати окремі
ознаки історичних понять, назвати основні дати; за допомогою вчителя може показати на історичній карті
основні місця подій
|
|
6
|
Учень
загалом самостійно відтворює фактичний матеріал теми; може дати стислу
характеристику історичній постаті (за
алгоритмом); встановити послідовність подій на основі знання їх дат; у цілому
правильно вживає історичні терміни; може показати на карті місця основних
подій, користуватись за допомогою вчителя (зразок, пам’ятка, алгоритм)
джерелами історичної інформації (наочними та текстовими, що подаються в
підручнику)
|
|
ІІІ. Достатній
|
7
|
Учень у цілому послідовно й логічно, самостійно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології,
дає загальну характеристику події
(причини, наслідки, значення), виокремлює
окремі ознаки явищ та процесів; «читає» історичні карти і картосхеми з
опорою на їх легенду; встановлює послідовність і тривалість історичних подій; використовує наведені
в підручнику документи як джерело знань
|
8
|
Учень володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає загалом правильнее
визначення історичних понять, аналізує історичні факти на основі їх опису та
наочного відображення, порівнює однорідні історичні події та явища,
характеризує причинно-наслідкові зв’язки
між історичними явищами у межах теми, встановлює синхронність подій у межах
теми; використовуючи легенду карти, супроводжує показ історичних об’єктів їх словесним описом
|
|
9
|
Учень вільно оперує навчальним матеріалом, узагальнює
окремі факти та формулює нескладні
висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами, взятими з підручника (наочних посібників,
історичних документів); може дати порівняльну характеристику історичних явищ, визначення
понять; загалом самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки;встановлює
синхронність подій у межах курсу; може
аналізувати зміст історичної карти, узагальнювати та застосовувати набуті
знання
|
|
ІV. Високий
|
10
|
Учень
впевнено оперує одержаними знаннями й застосовує їх для розв’язання нових
навчальних проблем; виявляє
розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки; характеризує
історичні явища і процеси,
використовуючи різні джерела інформації; рецензує відповіді учнів; зіставляє
й систематизує дані історичних карт і застосовує їх для характеристики подій,
явищ, процесів; встановлює синхронність подій вітчизняної та всесвітньої
історії
|
11
|
Учень володіє глибокими і міцними знаннями, може вільно висловлювати власні судження й
переконливо їх аргументувати; може аналізувати історичну інформацію, співвідносити історичні процеси з
періодом (епохою) на основі наукової періодизації історії; має достатньо
міцні навички роботи з
історичною картою
|
|
12
|
Учень у повному обсязі опанував програмовий матеріал; має глибокі і міцні знання,
здатний, відповідно до вікових особливостей, презентувати власну
інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних явищ
|
Під
час вивчення курсу слід ознайомити учнів із засадами тематичного оцінювання.
Тематичне оцінювання — це визначення рівня навчальних досягнень учнів з певної
теми (частини теми, групи тем) або з певного виду навчальної діяльності на
основі вимог навчальної програми та критеріїв оцінювання навчальних досягнень
учнів з того чи іншого предмета.
Тематичний
бал (ТБ) — бал, що виставляється за фактичний рівень навчальних досягнень учнів
при вивченні теми (її частини, сукупності тем). Скоригований тематичний бал
(СТБ) — бал, що виставляється за результатами повторного тематичного
оцінювання. Типовими формами тематичного оцінювання за способом встановлення
рівня навчальних
досягнень
учнів є:
•
усне (опитування, співбесіди тощо);
•
письмове (тестування, диктант, контрольна, експериментальна, практична,
лабораторна роботи, опис технологічного процесу, складання творчого проекту
тощо);
•
комп’ютерне тестування.
Можливе
також поєднання цих форм.
Для
оцінювання, що проводиться у письмовій формі (диктанти, контрольні, лабораторні
роботи тощо), передбачається наявність зошитів (окремих аркушів), які
зберігаються у навчальному закладі до кінця навчального року.
На
початку вивчення теми (частини теми, сукупності тем) вчитель має ознайомити
учнів з тривалістю її (їх) вивчення, загальним змістом, кількістю і строками
проведення обов’язкових видів робіт (лабораторних, контрольних тощо), з
типовими питаннями, що виносяться на тематичне оцінювання, прикладами завдань,
терміном і формою проведення тематичного оцінювання; запропонувати список
навчальних посібників. Форми і тривалість (не більше 2 -х академічних годин)
тематичного оцінювання, обсяг і зміст навчального матеріалу визначаються
вчителем.
Семестровий
бал (СБ) виставляється учням на основі тематичних (ТБ) або скоригованих
тематичних балів (СТБ).
Семестрові
роботи як окремі підсумкові роботи не проводяться.
Семестровий
бал має бути наближеним до середнього арифметичного від суми скоригованих
тематичних балів. При цьому мають враховуватися динаміка (зміна) особистих
навчальних досягнень учня з предмета; важливість теми (тривалість вивчення
теми, складність її змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо).
Знайомимо учнів з Інтернет-ресурсами з історії цього
періоду
Інтернет-адреси
загального характеру:
•
www.academicpress.com — академічна література;
•
www.britannica.com — енциклопедія «Британіка»;
•
www.internetri.net/vv — BCEBIDO: наука, освіта, технології.
Історичні
та педагогічні сайти:
•
www.sociology.org — соціологічні науки;
•
www.sil.org/ethnologue — етнографічні дослідження;
•
www.TheHistoryNet.com — електронний історичний журнал;
•
www.utm.edu/research/iep — філософська енциклопедія;
•
www.nsta.org — міжнародне об’єднання шкільних вчителів;
•
www.aboutislam.ws — іслам як він є.
Музеї
•
www.hermitagemuseum.org — Державний Ермітаж (Санкт-Петербург, Росія);
•
mistral.culture.fr/louvre — Лувр (Париж, Франція);
•
www.metmuseum.org — музей мистецтв Метрополітен (Нью-Йорк, США);
•
museoprado.mcu.es — Національний музей Прадо (Мадрид, Іспанія);
•
www.christusrex.org/www1/vaticano/0-Musei.html — музеї Ватикану;
•
www.moma.org — Музей Сучасного Мистецтва (Нью-Йорк, США);
•
http://www.ukrhistory.narod.ru/texts/halimonenko-1.htm — Інститут козацтва:
тюркського й українського;
•
http://www.ukrhistory.narod.ru/texts/yakovenko-1.htm — Брати/вороги або поляки
очима українця XVII–XVIII століть.
ІІІ
. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний
матеріал за підручником.
Джерела:
1. «Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас»
2. Книга «Дидактичні матеріали до курсу «Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас»
3. Сайты: http://www.fictionbook.ru
http://dreamworlds.ru
http://www.socio-research.ru
http://www.free-lance.ru
http://www.kalitva.ru
http://justsite.wordpress.com
http://enc.lib.rus.ec
Урок
2
Словникова
робота
Джерела:
1. «Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас»
2. Книга «Дидактичні матеріали до курсу «Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас»
3. Сайты: http://www.fictionbook.ru
http://dreamworlds.ru
http://www.socio-research.ru
http://www.free-lance.ru
http://www.kalitva.ru
http://justsite.wordpress.com
http://enc.lib.rus.ec
Урок
1
Тема.
Вступ
Мета: ознайомити
учнів із завданням і структурою курсу «Історія України» у 8 класі, його
хронологічними межами та періодизацією, змістом та побудовою підручника,
атласів, робочих зошитів, додатковою навчальною та енциклопедичною літературою,
електронними та Інтернет-ресурсами; визначити форми організації навчальної
діяльності учнів на заняттях курсу, ознайомити з критеріями та засадами
тематичного, семестрового й річного оцінювання; охарактеризувати становище
українських земель у складі різних держав у
XVI ст.
Обладнання: підручник,
карта.
Тип
уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані
результати
Після
цього уроку учні зможуть:
•
визначати хронологічні межі та періодизацію цього етапу в історії України;
показувати на карті територіальні зміни українських земель у складі різних
держав у XVI ст.;
•
характеризувати зміст та процеси, що відбувалися в цей період;
•
використовувати методичний апарат підручника з історії України для 8 класу;
•
опанувати методи пошуку потрібної інформації з додаткових джерел.
Хід уроку
І.
Мотивація навчальної діяльності
У ч
и т е л ь. У 7-му класі ви вивчали історію України у період Середньовіччя.
Бесіда
за запитаннями
2. Покажіть на карті
територію Київської Русі?
3. Що вам відомо про цю
державу?
4. Якими подіями закінчилось
вивчення нами історії цього періоду?
Разом
з учнями починаємо створювати лінію часу.
Перша половина XVI ст.
|
Друга половина XVI ст.
|
Кінець XVIII ст.
|
Початок ХХ ст.
|
|
Середньовічна історія
|
Нова історія
|
Період, що виділений сірим,
будемо вивчати у 8-му класі.
ІІ .
Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
У ч
и т е л ь. Що собою являє історія України
пізнього Середньовіччя та Нового часу? Щодо цього існують різні точки зору.
Деякі вчені ділять цей період на два етапи —
козаччини та імперський.
Дехто
вважає зору, що ці етапи відносяться до іншого періоду — нової історії України.
Ми з
вами будемо вчити історію України у 8 класі за
такими темами:
•
Тема 3. Початок Національно-визвольної війни
українського народу середини XVIIст. Відродження Української
держави. (7 год.)
Робота
з картою
• У
складі яких держав перебували українські землі наприкінці ХV — у першій
половині XVI ст.? Які саме землі? Покажіть їх на карті.
У ч
и т е л ь. У першій половині XVI ст. українські
землі перебували у складі Великого князівства Литовського (Київщина,
Переяславщина, частина Волині і Поділля), Польщі (Галичина), Молдавії (Буковина
і Покуття, які згодом були захоплені Туреччиною), Туреччини (Нижня
Наддніпрянщина і Крим входили до Кримського ханства, що було за-
лежним
від Туреччини), Угорщини (Закарпаття), Московської держави (Чернігово-Сіверські
землі).
Як
ми бачимо, більшість українських земель перебували
у складі Великого князівства Литовського. Наприкінці XV — у першій половині
XVI ст. Литва змінює свою політику щодо
українських земель: вони позбавляються автономії, переходять під управління
урядників Великого князя.
Робота
з підручником
Звертаємось
до рубрик підручника. Виділяємо головні їх особливості на прикладі одного
параграфа. Учні виписують основні рубрики підручника в зошит.
Знайомимо
учнів з додатковою навчальною літературою, історичними атласами та робочими
зошитами, пропонуємо приклади роботи з ними.
Для
характеристики учнівської діяльності на уроках знайомимо учнів з видами робіт:
1.
Відповідь на усні питання.
2.
Відповідь на письмові завдання і запитання.
3.
Виконання домашніх завдань є обов’язковим.
4.
Виконання тестових завдань.
5.
Участь у дидактичних іграх.
Учні
знайомляться з критеріями навчальних досягнень учнів під час проведення уроків.
Оцінювання
навчальних досягнень учнів з історії
Рівні
навчальних
досягнень
|
Бали
|
Критерії
навчальних досягнень учнів
|
І.
Початковий
|
1
|
Учень
може назвати одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні
об’єкти
|
2
|
Учень називає декілька подій, дат, історичних
постатей або історико-географічних об’єктів;вибирає правильний варіант
відповіді з двох запропонованих (на рівні «так–ні»); має загальне уявлення про лічбу часу в історії, визначає
послідовність подій (на рівні «раніше–пізніше»)
|
|
3
|
Учень
може двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи
постать; упізнати історичну подію,постать за описом; співвіднести рік зі століттям,
століття — з тисячоліттям (на рівні «так — ні»); має загальне уявлення про історичну карту
|
|
ІІ.
Середній
|
4
|
Учень може репродуктивно відтворити (у межах
чотирьох -шести простих речень) частину
навчального матеріалу теми,
дати визначення історичних термінів, поданих у тексті підручника або
вчителем; назвати одну-дві основні дати;
показати на карті історико-географічний об’єкт
|
5
|
Учень
може відтворити основний зміст навчальної теми,
відповідаючи на запитання вчителя;
визначати окремі
ознаки історичних понять, назвати основні дати; за допомогою вчителя може показати на історичній карті
основні місця подій
|
|
6
|
Учень
загалом самостійно відтворює фактичний матеріал теми; може дати стислу
характеристику історичній постаті (за
алгоритмом); встановити послідовність подій на основі знання їх дат; у цілому
правильно вживає історичні терміни; може показати на карті місця основних
подій, користуватись за допомогою вчителя (зразок, пам’ятка, алгоритм)
джерелами історичної інформації (наочними та текстовими, що подаються в
підручнику)
|
|
ІІІ. Достатній
|
7
|
Учень у цілому послідовно й логічно, самостійно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології,
дає загальну характеристику події
(причини, наслідки, значення), виокремлює
окремі ознаки явищ та процесів; «читає» історичні карти і картосхеми з
опорою на їх легенду; встановлює послідовність і тривалість історичних подій; використовує наведені
в підручнику документи як джерело знань
|
8
|
Учень володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає загалом правильнее
визначення історичних понять, аналізує історичні факти на основі їх опису та
наочного відображення, порівнює однорідні історичні події та явища,
характеризує причинно-наслідкові зв’язки
між історичними явищами у межах теми, встановлює синхронність подій у межах
теми; використовуючи легенду карти, супроводжує показ історичних об’єктів їх словесним описом
|
|
9
|
Учень вільно оперує навчальним матеріалом, узагальнює
окремі факти та формулює нескладні
висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами, взятими з підручника (наочних посібників,
історичних документів); може дати порівняльну характеристику історичних явищ, визначення
понять; загалом самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки;встановлює
синхронність подій у межах курсу; може
аналізувати зміст історичної карти, узагальнювати та застосовувати набуті
знання
|
|
ІV. Високий
|
10
|
Учень
впевнено оперує одержаними знаннями й застосовує їх для розв’язання нових
навчальних проблем; виявляє
розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки; характеризує
історичні явища і процеси,
використовуючи різні джерела інформації; рецензує відповіді учнів; зіставляє
й систематизує дані історичних карт і застосовує їх для характеристики подій,
явищ, процесів; встановлює синхронність подій вітчизняної та всесвітньої
історії
|
11
|
Учень володіє глибокими і міцними знаннями, може вільно висловлювати власні судження й
переконливо їх аргументувати; може аналізувати історичну інформацію, співвідносити історичні процеси з
періодом (епохою) на основі наукової періодизації історії; має достатньо
міцні навички роботи з
історичною картою
|
|
12
|
Учень у повному обсязі опанував програмовий матеріал; має глибокі і міцні знання,
здатний, відповідно до вікових особливостей, презентувати власну
інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних явищ
|
Під
час вивчення курсу слід ознайомити учнів із засадами тематичного оцінювання.
Тематичне оцінювання — це визначення рівня навчальних досягнень учнів з певної
теми (частини теми, групи тем) або з певного виду навчальної діяльності на
основі вимог навчальної програми та критеріїв оцінювання навчальних досягнень
учнів з того чи іншого предмета.
Тематичний
бал (ТБ) — бал, що виставляється за фактичний рівень навчальних досягнень учнів
при вивченні теми (її частини, сукупності тем). Скоригований тематичний бал
(СТБ) — бал, що виставляється за результатами повторного тематичного
оцінювання. Типовими формами тематичного оцінювання за способом встановлення
рівня навчальних
досягнень
учнів є:
•
усне (опитування, співбесіди тощо);
•
письмове (тестування, диктант, контрольна, експериментальна, практична,
лабораторна роботи, опис технологічного процесу, складання творчого проекту
тощо);
•
комп’ютерне тестування.
Можливе
також поєднання цих форм.
Для
оцінювання, що проводиться у письмовій формі (диктанти, контрольні, лабораторні
роботи тощо), передбачається наявність зошитів (окремих аркушів), які
зберігаються у навчальному закладі до кінця навчального року.
На
початку вивчення теми (частини теми, сукупності тем) вчитель має ознайомити
учнів з тривалістю її (їх) вивчення, загальним змістом, кількістю і строками
проведення обов’язкових видів робіт (лабораторних, контрольних тощо), з
типовими питаннями, що виносяться на тематичне оцінювання, прикладами завдань,
терміном і формою проведення тематичного оцінювання; запропонувати список
навчальних посібників. Форми і тривалість (не більше 2 -х академічних годин)
тематичного оцінювання, обсяг і зміст навчального матеріалу визначаються
вчителем.
Семестровий
бал (СБ) виставляється учням на основі тематичних (ТБ) або скоригованих
тематичних балів (СТБ).
Семестрові
роботи як окремі підсумкові роботи не проводяться.
Семестровий
бал має бути наближеним до середнього арифметичного від суми скоригованих
тематичних балів. При цьому мають враховуватися динаміка (зміна) особистих
навчальних досягнень учня з предмета; важливість теми (тривалість вивчення
теми, складність її змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо).
Знайомимо учнів з Інтернет-ресурсами з історії цього
періоду
Інтернет-адреси
загального характеру:
•
www.academicpress.com — академічна література;
•
www.britannica.com — енциклопедія «Британіка»;
•
www.internetri.net/vv — BCEBIDO: наука, освіта, технології.
Історичні
та педагогічні сайти:
•
www.sociology.org — соціологічні науки;
•
www.sil.org/ethnologue — етнографічні дослідження;
•
www.TheHistoryNet.com — електронний історичний журнал;
•
www.utm.edu/research/iep — філософська енциклопедія;
•
www.nsta.org — міжнародне об’єднання шкільних вчителів;
•
www.aboutislam.ws — іслам як він є.
Музеї
•
www.hermitagemuseum.org — Державний Ермітаж (Санкт-Петербург, Росія);
•
mistral.culture.fr/louvre — Лувр (Париж, Франція);
•
www.metmuseum.org — музей мистецтв Метрополітен (Нью-Йорк, США);
•
museoprado.mcu.es — Національний музей Прадо (Мадрид, Іспанія);
•
www.christusrex.org/www1/vaticano/0-Musei.html — музеї Ватикану;
•
www.moma.org — Музей Сучасного Мистецтва (Нью-Йорк, США);
•
http://www.ukrhistory.narod.ru/texts/halimonenko-1.htm — Інститут козацтва:
тюркського й українського;
•
http://www.ukrhistory.narod.ru/texts/yakovenko-1.htm — Брати/вороги або поляки
очима українця XVII–XVIII століть.
ІІІ
. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний
матеріал за підручником.
Джерела:
1. «Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас»
2. Книга «Дидактичні матеріали до курсу «Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас»
3. Сайты: http://www.fictionbook.ru
http://dreamworlds.ru
http://www.socio-research.ru
http://www.free-lance.ru
http://www.kalitva.ru
http://justsite.wordpress.com
http://enc.lib.rus.ec
Джерела:
1. «Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас»
2. Книга «Дидактичні матеріали до курсу «Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас»
3. Сайты: http://www.fictionbook.ru
http://dreamworlds.ru
http://www.socio-research.ru
http://www.free-lance.ru
http://www.kalitva.ru
http://justsite.wordpress.com
http://enc.lib.rus.ec
Урок
1
Тема.
Вступ
Мета: ознайомити
учнів із завданням і структурою курсу «Історія України» у 8 класі, його
хронологічними межами та періодизацією, змістом та побудовою підручника,
атласів, робочих зошитів, додатковою навчальною та енциклопедичною літературою,
електронними та Інтернет-ресурсами; визначити форми організації навчальної
діяльності учнів на заняттях курсу, ознайомити з критеріями та засадами
тематичного, семестрового й річного оцінювання; охарактеризувати становище
українських земель у складі різних держав у
XVI ст.
Обладнання: підручник,
карта.
Тип
уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані
результати
Після
цього уроку учні зможуть:
•
визначати хронологічні межі та періодизацію цього етапу в історії України;
показувати на карті територіальні зміни українських земель у складі різних
держав у XVI ст.;
•
характеризувати зміст та процеси, що відбувалися в цей період;
•
використовувати методичний апарат підручника з історії України для 8 класу;
•
опанувати методи пошуку потрібної інформації з додаткових джерел.
Хід уроку
І.
Мотивація навчальної діяльності
У ч
и т е л ь. У 7-му класі ви вивчали історію України у період Середньовіччя.
Бесіда
за запитаннями
2. Покажіть на карті
територію Київської Русі?
3. Що вам відомо про цю
державу?
4. Якими подіями закінчилось
вивчення нами історії цього періоду?
Разом
з учнями починаємо створювати лінію часу.
Перша половина XVI ст.
|
Друга половина XVI ст.
|
Кінець XVIII ст.
|
Початок ХХ ст.
|
|
Середньовічна історія
|
Нова історія
|
Період, що виділений сірим,
будемо вивчати у 8-му класі.
ІІ .
Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
У ч
и т е л ь. Що собою являє історія України
пізнього Середньовіччя та Нового часу? Щодо цього існують різні точки зору.
Деякі вчені ділять цей період на два етапи —
козаччини та імперський.
Дехто
вважає зору, що ці етапи відносяться до іншого періоду — нової історії України.
Ми з
вами будемо вчити історію України у 8 класі за
такими темами:
•
Тема 3. Початок Національно-визвольної війни
українського народу середини XVIIст. Відродження Української
держави. (7 год.)
Робота
з картою
• У
складі яких держав перебували українські землі наприкінці ХV — у першій
половині XVI ст.? Які саме землі? Покажіть їх на карті.
У ч
и т е л ь. У першій половині XVI ст. українські
землі перебували у складі Великого князівства Литовського (Київщина,
Переяславщина, частина Волині і Поділля), Польщі (Галичина), Молдавії (Буковина
і Покуття, які згодом були захоплені Туреччиною), Туреччини (Нижня
Наддніпрянщина і Крим входили до Кримського ханства, що було за-
лежним
від Туреччини), Угорщини (Закарпаття), Московської держави (Чернігово-Сіверські
землі).
Як
ми бачимо, більшість українських земель перебували
у складі Великого князівства Литовського. Наприкінці XV — у першій половині
XVI ст. Литва змінює свою політику щодо
українських земель: вони позбавляються автономії, переходять під управління
урядників Великого князя.
Робота
з підручником
Звертаємось
до рубрик підручника. Виділяємо головні їх особливості на прикладі одного
параграфа. Учні виписують основні рубрики підручника в зошит.
Знайомимо
учнів з додатковою навчальною літературою, історичними атласами та робочими
зошитами, пропонуємо приклади роботи з ними.
Для
характеристики учнівської діяльності на уроках знайомимо учнів з видами робіт:
1.
Відповідь на усні питання.
2.
Відповідь на письмові завдання і запитання.
3.
Виконання домашніх завдань є обов’язковим.
4.
Виконання тестових завдань.
5.
Участь у дидактичних іграх.
Учні
знайомляться з критеріями навчальних досягнень учнів під час проведення уроків.
Оцінювання
навчальних досягнень учнів з історії
Рівні
навчальних
досягнень
|
Бали
|
Критерії
навчальних досягнень учнів
|
І.
Початковий
|
1
|
Учень
може назвати одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні
об’єкти
|
2
|
Учень називає декілька подій, дат, історичних
постатей або історико-географічних об’єктів;вибирає правильний варіант
відповіді з двох запропонованих (на рівні «так–ні»); має загальне уявлення про лічбу часу в історії, визначає
послідовність подій (на рівні «раніше–пізніше»)
|
|
3
|
Учень
може двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи
постать; упізнати історичну подію,постать за описом; співвіднести рік зі століттям,
століття — з тисячоліттям (на рівні «так — ні»); має загальне уявлення про історичну карту
|
|
ІІ.
Середній
|
4
|
Учень може репродуктивно відтворити (у межах
чотирьох -шести простих речень) частину
навчального матеріалу теми,
дати визначення історичних термінів, поданих у тексті підручника або
вчителем; назвати одну-дві основні дати;
показати на карті історико-географічний об’єкт
|
5
|
Учень
може відтворити основний зміст навчальної теми,
відповідаючи на запитання вчителя;
визначати окремі
ознаки історичних понять, назвати основні дати; за допомогою вчителя може показати на історичній карті
основні місця подій
|
|
6
|
Учень
загалом самостійно відтворює фактичний матеріал теми; може дати стислу
характеристику історичній постаті (за
алгоритмом); встановити послідовність подій на основі знання їх дат; у цілому
правильно вживає історичні терміни; може показати на карті місця основних
подій, користуватись за допомогою вчителя (зразок, пам’ятка, алгоритм)
джерелами історичної інформації (наочними та текстовими, що подаються в
підручнику)
|
|
ІІІ. Достатній
|
7
|
Учень у цілому послідовно й логічно, самостійно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології,
дає загальну характеристику події
(причини, наслідки, значення), виокремлює
окремі ознаки явищ та процесів; «читає» історичні карти і картосхеми з
опорою на їх легенду; встановлює послідовність і тривалість історичних подій; використовує наведені
в підручнику документи як джерело знань
|
8
|
Учень володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає загалом правильнее
визначення історичних понять, аналізує історичні факти на основі їх опису та
наочного відображення, порівнює однорідні історичні події та явища,
характеризує причинно-наслідкові зв’язки
між історичними явищами у межах теми, встановлює синхронність подій у межах
теми; використовуючи легенду карти, супроводжує показ історичних об’єктів їх словесним описом
|
|
9
|
Учень вільно оперує навчальним матеріалом, узагальнює
окремі факти та формулює нескладні
висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами, взятими з підручника (наочних посібників,
історичних документів); може дати порівняльну характеристику історичних явищ, визначення
понять; загалом самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки;встановлює
синхронність подій у межах курсу; може
аналізувати зміст історичної карти, узагальнювати та застосовувати набуті
знання
|
|
ІV. Високий
|
10
|
Учень
впевнено оперує одержаними знаннями й застосовує їх для розв’язання нових
навчальних проблем; виявляє
розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки; характеризує
історичні явища і процеси,
використовуючи різні джерела інформації; рецензує відповіді учнів; зіставляє
й систематизує дані історичних карт і застосовує їх для характеристики подій,
явищ, процесів; встановлює синхронність подій вітчизняної та всесвітньої
історії
|
11
|
Учень володіє глибокими і міцними знаннями, може вільно висловлювати власні судження й
переконливо їх аргументувати; може аналізувати історичну інформацію, співвідносити історичні процеси з
періодом (епохою) на основі наукової періодизації історії; має достатньо
міцні навички роботи з
історичною картою
|
|
12
|
Учень у повному обсязі опанував програмовий матеріал; має глибокі і міцні знання,
здатний, відповідно до вікових особливостей, презентувати власну
інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних явищ
|
Під
час вивчення курсу слід ознайомити учнів із засадами тематичного оцінювання.
Тематичне оцінювання — це визначення рівня навчальних досягнень учнів з певної
теми (частини теми, групи тем) або з певного виду навчальної діяльності на
основі вимог навчальної програми та критеріїв оцінювання навчальних досягнень
учнів з того чи іншого предмета.
Тематичний
бал (ТБ) — бал, що виставляється за фактичний рівень навчальних досягнень учнів
при вивченні теми (її частини, сукупності тем). Скоригований тематичний бал
(СТБ) — бал, що виставляється за результатами повторного тематичного
оцінювання. Типовими формами тематичного оцінювання за способом встановлення
рівня навчальних
досягнень
учнів є:
•
усне (опитування, співбесіди тощо);
•
письмове (тестування, диктант, контрольна, експериментальна, практична,
лабораторна роботи, опис технологічного процесу, складання творчого проекту
тощо);
•
комп’ютерне тестування.
Можливе
також поєднання цих форм.
Для
оцінювання, що проводиться у письмовій формі (диктанти, контрольні, лабораторні
роботи тощо), передбачається наявність зошитів (окремих аркушів), які
зберігаються у навчальному закладі до кінця навчального року.
На
початку вивчення теми (частини теми, сукупності тем) вчитель має ознайомити
учнів з тривалістю її (їх) вивчення, загальним змістом, кількістю і строками
проведення обов’язкових видів робіт (лабораторних, контрольних тощо), з
типовими питаннями, що виносяться на тематичне оцінювання, прикладами завдань,
терміном і формою проведення тематичного оцінювання; запропонувати список
навчальних посібників. Форми і тривалість (не більше 2 -х академічних годин)
тематичного оцінювання, обсяг і зміст навчального матеріалу визначаються
вчителем.
Семестровий
бал (СБ) виставляється учням на основі тематичних (ТБ) або скоригованих
тематичних балів (СТБ).
Семестрові
роботи як окремі підсумкові роботи не проводяться.
Семестровий
бал має бути наближеним до середнього арифметичного від суми скоригованих
тематичних балів. При цьому мають враховуватися динаміка (зміна) особистих
навчальних досягнень учня з предмета; важливість теми (тривалість вивчення
теми, складність її змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо).
Знайомимо учнів з Інтернет-ресурсами з історії цього
періоду
Інтернет-адреси
загального характеру:
•
www.academicpress.com — академічна література;
•
www.britannica.com — енциклопедія «Британіка»;
•
www.internetri.net/vv — BCEBIDO: наука, освіта, технології.
Історичні
та педагогічні сайти:
•
www.sociology.org — соціологічні науки;
•
www.sil.org/ethnologue — етнографічні дослідження;
•
www.TheHistoryNet.com — електронний історичний журнал;
•
www.utm.edu/research/iep — філософська енциклопедія;
•
www.nsta.org — міжнародне об’єднання шкільних вчителів;
•
www.aboutislam.ws — іслам як він є.
Музеї
•
www.hermitagemuseum.org — Державний Ермітаж (Санкт-Петербург, Росія);
•
mistral.culture.fr/louvre — Лувр (Париж, Франція);
•
www.metmuseum.org — музей мистецтв Метрополітен (Нью-Йорк, США);
•
museoprado.mcu.es — Національний музей Прадо (Мадрид, Іспанія);
•
www.christusrex.org/www1/vaticano/0-Musei.html — музеї Ватикану;
•
www.moma.org — Музей Сучасного Мистецтва (Нью-Йорк, США);
•
http://www.ukrhistory.narod.ru/texts/halimonenko-1.htm — Інститут козацтва:
тюркського й українського;
•
http://www.ukrhistory.narod.ru/texts/yakovenko-1.htm — Брати/вороги або поляки
очима українця XVII–XVIII століть.
ІІІ
. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний
матеріал за підручником.
Джерела:
1. «Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас»
2. Книга «Дидактичні матеріали до курсу «Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас»
3. Сайты: http://www.fictionbook.ru
http://dreamworlds.ru
http://www.socio-research.ru
http://www.free-lance.ru
http://www.kalitva.ru
http://justsite.wordpress.com
http://enc.lib.rus.ec
Джерела:
1. «Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас»
2. Книга «Дидактичні матеріали до курсу «Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас»
3. Сайты: http://www.fictionbook.ru
http://dreamworlds.ru
http://www.socio-research.ru
http://www.free-lance.ru
http://www.kalitva.ru
http://justsite.wordpress.com
http://enc.lib.rus.ec
Мета: з’ясувати
політичне, економічне та соціальне становище українських земель у ХVI ст.,
соціальну структуру українського суспільства, причини виникнення українського
козацтва; розвивати в учнів уміння аналізувати історичні джерела, робити
висновки, узагальнення й порівняння, визначати причини історичних явищ і подій;
виховуватив учнів повагу до історії свого народу.
Основні
поняття: стани, соціальна структура суспільства, шляхта, фільварок, козак.
Обладнання: карта
«Українські землі у ХVI ст.», картки з документами, схемами, таблицями
Тип
уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані
результати
Після
цього уроку учні зможуть:
•
характеризувати політичне, економічне та соціальне становище українських земель
у ХVI ст.;
•
називати стани та станові групи тогочасного українського суспільства;
•
порівнювати становище різних верств суспільства;
•
пояснювати причини та наслідки виникнення українського козацтва;
•
застосовувати та пояснювати на прикладах термін «козацтво»;
• удосконалити
навички роботи з різноманітними джерелами інформації.
Хід уроку
І.
Актуалізація опорних знань учнів
На
початку уроку, щоб активізувати увагу учнів, учитель проводить вступну бесіду з
допомогою запитань:
2. Які зміни в управлінні
українських земель у складі Великого князівства Литовського сталися наприкінці
ХV ст.?
3. Що таке соціальні стани?
Назвіть основні стани українського суспільства першої половини ХVI ст. та
охарактеризуйте їхнє становище.
4. Що являло собою
магдебурзьке право?
5. Коли та з якою метою було
укладено Кревську унію?
ІІ .
Мотивація навчальної діяльності
У ч
и т е л ь (розповідь супроводжується
показом на карті.) У першій половині ХVI
ст. українські землі перебувати
у складі Великого князівства
Литовського (Київщина, Переяславщина,
частина Волині і Поділля), Польщі
(Галичина), Молдавії (Буковина і Покуття, які згодом були захоплені
Туреччиною), Туреччини (Нижня Наддніпрянщина
і Крим входили до Кримського ханства, що було залежним від Туреччини), Угорщини (Закарпаття), Московської держави (Чернігово-Сіверські
землі).
Як
ми бачимо, більшість українських земель перебували у складі Великого князівства
Литовського. Наприкінці ХV — у першій половині ХVI ст. Литва змінює свою
політику щодо українських земель: їх позбавляють автономії і вони переходять
під управління урядників Великого князя.
Попри
тяжкі умови іноземного панування, українське
населення, яке було роз’єднане кордонами різних держав, зуміло зберегти не
тільки свою культуру, мову, звичаї, традиції та побут, але й сформуватися у ХVI
ст. як народність.
Водночас
зі вступним словом учитель організовує роботу з термінами, які вивчалися у 7-му
класі, але які необхідно повторити. Для цього можна запропонувати учням стати
перекладачами і, працюючи разом з учителем, пояснювати в ході пояснення
терміни: «автономія», «урядник», «стани», «шляхта», «кріпацтво», «магнат»,
«панщина», «фільварок», «натуральний характер господарства», «унія»,
«самоуправління», «магдебурзьке право», «Україна».
ІІІ
. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Робота
зі схемою
Вивчення
нового матеріалу супроводжується опрацюванням схеми, на якій зображено
соціальну структуру українського суспільства у ХІV—ХVI ст.
Завдання
1.
Назвіть основні стани населення в Україні в XVI ст.
2.
Які стани належали до привілейованих верств суспільства?
3.
Які стани займали нижчі сходинки цієї соціальної піраміди?
У ч
и т е л ь. Як ми бачимо, на вершині соціальної ієрархії перебував військово-службовий стан — шляхта. Формування шляхти тривало від ХІV до ХVI ст. За
цей час вона пройшла шлях від соціально
неоднорідної верстви населення до привілейованого стану суспільства, перетворилася на впливову, організовану силу і
становила в Україні 5 % населення.
Робота
з таблицями
2. Відбувається розширення
прав дрібної шляхти, що зумовило консолідацію шляхетського стану
3. Відбувається процес
юридично оформленої системи прав шляхти:
а) «Устав на волоки» 1557
р. закріпив виділення шляхти у самостійний стан;
б) Литовський статут 1566
р. скасував всі обмеження шляхетської земельної власності, створив
організоване представництво шляхти на загальнодержавних сеймах;
в) Віленський привілей
1565 р. сприяв утворенню повітових шляхетських сеймиків
|
Запитання
Яке
місце в українському суспільстві посідала шляхта у XVI ст.?
У ч
и т е л ь. Особливе місце в українському суспільстві належало духівництву,
яке становило десяту частину
населення. «Церковні люди» не підлягали світському суду і ділилися на дві
категорії: біле духівництво (парафіяльні
священики, які не давали обітниці безшлюбності)
і чорне (ченці, здебільшого високі духовні ієрархи). Тривалий час церковні
посади передавалися у спадок. Від парафіян духовенство вимагало різні «треби»
(десятина, данина натурою).
Деякі церкви та монастирі
володіли земельними угіддями, селами і навіть містами. Під час перебування українських земель у складі Литви церква мала
значні права і привілеї, користувалася авторитетом у суспільстві. Але після ослаблення Литви становище української
православної церкви погіршилося.
Значних
змін зазнало й міське життя.
2. Відбувається утворення
цехових організацій, які не були так жорстко регламентовані, як у
західноєвропейських містах.
3. У містах поширюється
магдебурзьке право, суть якого полягала у звільненні міста від управління і
суду державних урядовців і феодалів та надавало право на створення органів
місцевого самоврядування.
4. Міщани перебували у
більш привілейованому становищі, ніж селяни, тому що:
а)
міські мури робили їх більш захищеними;
б)
ремесло та торгівля забезпечували більш високий рівень життя;
в)
магдебурзьке право створювало можливості для незалежного розвитку міст;
г)
існування міського самоврядування формувало у міщан особливі риси:
незалежність поглядів, самостійність у прийняття рішень, відповідальність;
д)
відбувався процес обміну інформацією, новими ідеями із зовнішнім світом
завдяки більшій концентрації населення
|
Запитання
Як
ви вважаєте, яке значення мало для українських міст поширення магдебурзького
права?
У ч
и т е л ь. Нижчу сходинку в соціальній піраміді посідало українське селянство.
Становище його у ХVI ст.
було дуже складним, і зумовлено це було, перш за все, тими соціально-економічними та політичними процесами, що
відбувалися на українських землях, зокрема розширенням
феодального землеволодіння та появою кріпацтва.
Робота
з документами
Документ
1
«Еволюція
феодальних відносин зумовила в ХІV—ХVI ст. зростання феодального
землеволодіння. ...Концентрація земель в руках магнатів зумовила широкомасштабний
наступ на територію та права селянських общин. Тиск... виявлявся у привласненні
общинних земель, поневоленні селян, призначенні на виборні посади своїх старост
та намісників, обмеженні та ліквідації копних (громадських) судів... Внаслідок
цього в середині ХVI ст. вільних общинних земель в Україні практично не
лишилося». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академвидав, 2006. — С.108—109)
Запитання
За
рахунок яких земель відбувалося зростання феодального землеволодіння?
Документ
2
«…Селянство …було неоднорідним. Залежно від форм
експлуатації, характеру повинностей його поділяють
на три групи:
1. Чиншові селяни (данники).
Вони сплачували феодалам
натуральну та грошову ренту (чинш). Данники
— це особисто вільні й економічно незалежні селяни-общинники. У ході
формування фільваркової системи сільського господарства ця категорія селян
поступово зникає.
2. Тяглі селяни. Так називали селян, які вели господарство на земельних ділянках,
що належали феодалам. Основними формами
експлуатації цієї категорії селянства були відробіткова рента (панщина),
державні податки (серебщина), державні повинності (будівництво мостів,
прокладання доріг, ремонт замків тощо).
3. Службові селяни. Це ремісники, рибалки, конюхи, бортники, які обслуговували двір
феодала. …Окрім виконання своєї основної спеціальної служби, залучалися до відбування панщини та сплачували
данину». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академвидав, 2006. — С.108—109)
Запитання
1.
Які категорії селянства існували на Україні у ХVI ст.?
2.
За якими критеріями їх поділяли на ці групи?
Документ
3
«У
процесі зростання феодального землеволодіння, утвердження фільваркової системи
господарювання (виробництво та переробка сільськогосподарської продукції,
засновані на щотижневій панщині та чітко орієнтовані на ринок) відбувалося
зближення між різними категоріями селянства, а його феодальна залежність
поступово переросла та юридично оформилася в залежність кріпосну. Суть
кріпацтва полягала в прикріпленні селян до землі, запровадженні обов’язкових
селянських робіт на пана (панщини), остаточному обмеженні громадянських прав і
свобод селянства». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академвидав, 2006.
— С.108—109)
Запитання
1. У
чому полягає суть кріпацтва?
2.
Якими були причини його утвердження на українських землях?
У ч
и т е л ь. Отже, соціально-економічне та політичне становище українського
народу в другій половині ХVI — на початку ХVI ст. під владою іноземних держав,
зокрема Литви та Польщі, було вкрай важким.
У
даний період населення України зазнавало економічних, соціальних, політичних,
релігійних та національних утисків з боку тих держав, до складу яких входили
українські землі. Відбувався процес утвердження феодальних відносин, тому
особливо складним було становище українського селянства, яке залишалося
неоднорідним. На українських землях поширилося таке ганебне явище, як
кріпацтво.
Але
майже три століття, з кінця ХV до кінця ХVIІІ,
історія України визначалася наявністю особливого стану населення на її
території — козацтва.
Козацтво в Україні стало окремим суспільним станом, мало певні права,
привілеї, звичаї і заняття, мало свою територію. Саме козацтво стало на чолі
національно-визвольної боротьби українського народу в даний період і визволило
значну територію України від польського панування і заклало на ній фундамент
української державності.
Якими
ж були причини появи цього особливого стану населення в Україні?
Робота
в групах
Учитель
поділяє учнів на групи і дає на опрацювання кожній групі документ. На виконання
завдання відводиться три хвилини.
1-а група
Документ
4
«Через
татарську небезпеку вже наприкінці ХV ст.
широкі простори
Наддніпрянщини, теперішньої Полтавщини, середньої й Південної Київщини й південно-східного
Поділля запустіли, багаті й родючі ґрунти стали облогом, перетворилися на «дике поле». Серед цієї пустелі де-неде стояли
«господарські замки» — укріплені пункти, де перебували представники
адміністрації з невеликою залогою. До цих замків тулилися рідкі оселі, щоб на
випадок татарського наскоку сховатися за його валами або мурами. У лісах і
степах навколо цих замків і далеко на південь та на схід від них водилася
безліч дичини та звірини, в річках та озерах була сила-силенна всякої риби,
особливо на дніпровському Низу, за порогами. Все це приваблювало, незважаючи на
близьке сусідство з татарами, сміливіших людей коли й не селитися в дикому
степу, то бодай навідуватися до нього за здобиччю». (Дорошенко Д. Історія України.
— К.: Освіта, 1993. — С. 76)
Завдання
1.
Відшукайте на карті (можна використати карту ту, що й на попередньому уроці)
українські території, що згадуються в даному документі.
2.
Чому ці території були малозаселені?
3.
Яку назву вони отримали? Чому?
2-а група
Документ
5
«На
півночі Україні, де скупчилося населення, ставало людям тісно. Там було багато
панів — потомків княжих та боярських родів, вони заводили поміщицьке
господарство, тіснили селян і примушували робити на себе. Та й державна
організація... теж докучала населенню повинностями і податками. Тут, у степу,
віч-на-віч із татарською небезпекою булла воля. Тут і адміністрація, і пани
готові були давати всякі пільги, аби знаходилися сміливіші люди, які б
одважилися тут мешкати». (Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта,
1993. — С. 76)
Документ
6. Гійом Левассер де Боплан З «Опису України» 1651 року
«Тутешні
селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноруч і зі своїми
кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати йому,
залежно від наділу, який тримають, певну кількість буассо (міра ваги ) зерна,
багато каплунів, курей, гусей і курчат перед Великоднем, Трійцею і Різдвом.
Крім того, повинні возити дрова
для
потреб свого пана та виконувати тисячі інших повинностей, не кажучи про гроші,
які пани від них вимагають, а також збирають десятину з баранів, свиней, меду,
всіляких плодів, а кожного третього року — третього вола. Одним словом, селяни
змушені віддавати своїм панам усе, чого ті хочуть, так що нема нічого дивного,
коли ці нещасні ніколи нічого не відкладають для себе, перебуваючи в таких
тяжких умовах залежності. Але й це не найважливіше, оскільки пани мають
необмежену владу не тільки над їхнім майном, але й над їхнім життям; ось яка
велика свобода польської шляхти, яка живе, наче в раю, а селяни — ніби
перебувають у чистилищі. Тому як трапляється, то ці бідні селяни потрапляють
у повну залежність до злих панів та опиняються ще в жалюгіднішому стані,
ніж каторжани на галерах. Таке рабство й призводить до того, що багато хто тікає, а
Запитання
1.
Як ви вважаєте, про які землі йдеться в документі 2 ?
2.
Спробуйте визначити, що є спільного між цими документами.
3.
На основі цих двох документів визначте, що спонукало селян північних територій
України тікати на південь.
4.
Чим приваблювали їх південні українські степи?
3-я група
Документ
7
«Земля,
кажуть, дає там неймовірні врожаї, вертає посів до ста разів; сіяти щороку не
треба — одного року посіяти, уродить і на другий, а дасть одного року і другий,
і третій урожай; лишити плуг на полі, то він за два-три дні так обросте, що
тяжко його знайти. Трава на пастівнях така висока, що волів ледве видко в ній,
як пасуться: часом навіть і рогів з трави не видко. Бджоли така сила, що не
тільки в дуплах дерев, а навіть в ями наносить меду, і не раз доведеться
провалитися в таку медову криницю. Ріки повні рибою, нечувана сила осетрів й
іншої риби йде з моря в ріки, так що під час того її руху списа можна встромити
в воду — буде стирчати як у землі у тій масі риби. Звіра в лісах і степах така
сила, що диких биків, коней та оленів б’ють тільки задля шкіри, а м’ясо
кидають. Диких кіз стільки набігає з степів в ліси на зиму, що бити їх можна
тисячами. Птахів сила неймовірна, так що весняною порою хлопці цілі човни
набирають яєць диких качок, гусей, журавлів, лебедів...» (Грушевський М. С.
Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 170–172)
Запитання
1.
Як ви думаєте, про які землі йде мова в даному тексті?
2.
Чи не є ці відомості перебільшеними?
3. А
як ви гадаєте, чому ось такі часом фантастичні розповіді про південні
українські степи існували в оповіданнях тих часів?
Робота
зі схемою
Після
опрацювання цих документів доцільно буде підбити підсумки роботи в групах і
скласти схему.
Далі
вчитель пропонує учням дослідити походження слова «козак», і знайомить їх із
варіантами визначень цього терміна.
1. «Козак» — у перекладі з
тюркської мови означає воїн, охоронець або ще — вільна людина. Появу козацтва
як історичного явища нерідко відносять ще до часів Київської Русі, пов’язуючи
його з так званими бродниками — населенням південно-руських степів, що не підкорялося князівській владі». (Дорошенко Д. Історія України.
— К.: Освіта, 1993. — С. 228)
2. «Слово «козак» тюркського
походження. Воно мало різні значення: вільна людина, воїн-найманець, шукач
пригод, вигнанець та ін. Люди, які займалися угодницькими промислами в
необжитих степах, а також брали участь у походах проти татар, стали називатися
козаками». (Сас П. М. Історія
України XVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 27)
3. «Тюркське за походженням
слово «козак» означало вільних, незалежних від пана людей, які не мали чітко
визначеного місця в суспільстві й населяли безлюдні окраїни». (Субтельний О. Україна. Історія. — К.:
Либідь, 1991. — С. 100)
4. «...Слово «козак» широко
розповсюджене у народів турецького кореня; воно було уживане в половців і досі
вживається у турецько-татарських народів, означаючи волоцюгу, що промишляє
війною й розбоєм. Прикладалося воно до степових волоцюг татарських, перейшло й
на наших українських». (Грушевський М. С. Ілюстрована
історія України. — К.: Наукова думка,
1992. — С. 173)
Завдання
1.
Спробуйте порівняти ці визначення. Що в них спільного, а що відмінного?
2.
Як ви думаєте, а чому слово «козак» має різні значення?
3.
Яка з названих версій слова «козак», на вашу думку, ближча до істини?
4.
Запропонуйте свій варіант визначення цього слова.
ІV.
Узагальнення та систематизація знань
Заповнення
таблиці
• Наступ феодалів на права
общин.
• Закабалення селян,
утвердження кріпацтва.
• Розвиток
товарно-грошових відносин.
• Поява нових феодальних
господарств — фільварків.
• Поглиблення
спеціалізації виробництва.
• Виникнення фахових
об’єднань ремісників — цехів.
• Набувають поширення
ярмарки.
• У містах запроваджується
магдебурзьке право.
• Формування нових станів
суспільства.
• Поява особливого
соціального стану — козацтва.
|
Джерела:
1. «Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас»
2. Книга «Дидактичні матеріали до курсу «Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас»
3. Сайты:
1. «Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас»
2. Книга «Дидактичні матеріали до курсу «Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас»
3. Сайты:
• www.sociology.org
• www.sil.org/ethnologue
• ww.TheHistoryNet.com
• www.utm.edu/research/iep
• www.nsta.org